Бужа́ни — одне із східнослов'янських племен (можливо, союз
племен), яке впродовж 8-10 століття проживало на території
західноукраїнських земель у басейні річки Західний Буг, від якої і походить його назва. Згадки про бужани містяться у давньоруських літописах («Повість минулих літ») та іноземних хроніках («Баварський анонім» 10 століття). За даними Баварського аноніма, на землях, заселених бужанами, було близько 230 укріплених городищ (типу замків). Деякі дослідники вважають, що бужани і волиняни раніше називалися дулібами. Після того, як у 9-10 століттях бужани увійшли до складу Київської Русі, в давніх писемних джерелах вони більше не згадуються. Головними центрами бужан були Буськ (літописний Бужеськ), Белз та інші.
