Бужанка - село Киевской губ., Звенигородского уезда, в 25 верст. к СЗ от города Звенигородска, при реке Гнилом Тикиче. Жителей 1516 душ обоего пола (1889 г.), 202 двора, православная церковь, школа, свеклосахарный завод с годовым производством на 340000 рублей (при заводе больница) и винокуренный завод. Оба существуют с 1857.

Бужанка - село, центр сільської ради. Розташоване за 7 км від районного центру смт. Лисянка та за 55 км від залізничної станції Ватутіно. 
Площа населеного пункту - 502 га. 
Кількість населення станом на 01.01.2008 р. - 1782 особи, дворів - 831. 
Поблизу села виявлено поселення трипільської та черняхівської культур, збереглися залишки скіфських курганів. 
Існує декілька легенд щодо походження назви села: за однією - від назви р.Буржа, за іншою - від назви переселенців з р.Південний Буг - бужан, які тікали від польського гніту. 

Бужа́ни — одне із східнослов'янських племен (можливо, союз племен), яке впродовж 8-10 століття проживало на території західноукраїнських земель у басейні річки Західний Буг, від якої і походить його назва. Згадки про бужани містяться у давньоруських літописах («Повість минулих літ») та іноземних хроніках («Баварський анонім» 10 століття). За даними Баварського аноніма, на землях, заселених бужанами, було близько 230 укріплених городищ (типу замків). Деякі дослідники вважають, що бужани і волиняни раніше називалися дулібами. Після того, як у 9-10 століттях бужани увійшли до складу Київської Русі, в давніх писемних джерелах вони більше не згадуються. Головними центрами бужан були Буськ (літописний Бужеськ),Белз та інші.